29 червня 2017 року виповнилося 110 років з дня народженняч нашого видатного земляка, наймолодшого радянського полководця – Двічі Героя Радянського Союзу генерала армії Івана Даниловича Черняховського. Формальною датою його народження вважається 29 червня 1906 року , але навіть в офіційних джерелах зазначається, що народився Іван Черняховський 29 червня 1907 року. Цей факт підтверджується свідченнями сестрер Черняховського Оленою Данилівною Ольшанською та Онисею Данилівною Дуб з посиланням на метричну книжку і рядом дослідників та є цілком достовірними . Ймовірно, Іван Данилович додав рік , щоб влаштуватися на роботу на станцію Вапнярка залізничним робітником.
З 1913 по 1919 р. Іван Данилович навчався у Вапнярській початковій залізничній школі. Сестри, яких в Черняховського було три, згадували , що навчався він добре, любив читати, був активним, умілим організатором, був здатен повсети за собою. Однак після смерті батьків у 1919 році він змушений полишити навчання та став пастухом. З жовтня 1919 року по квітень 1920 року безпритульничав по гальмівних площадках товарняків.
У 1919 році Іван Черняховський організував загін з юнаків для боротьби з петлюрівцями, що намагалися захорити Вербову. Невдовзі взвод увійшов до Вапнярської роти ЧОН. Командиром взводу став Іван Черняховський. Його загін бра участь у боях із загонами Маруськи в лісах під Крижополем та отамана Зеленого в Томашпільських лісах. Петро Бабій. Часто згадував, як вони разом воювали проти отамана Зеленого. Іван Черняховський був нагороджений особистою зброєю – маузером за розгром банди отамана Книша. В 1920 році він з ровесниками вчинив засідку на польсикй загін та не допкстив його вторгнення у Вербову.
Іван Черняховський прекрасно співав,танцював, грав на піаніно та всіх струнних інструментах. На початку 20-х років у Вербовій разом з товаришами створив оркестр та хор.
У травні 1920 року Іван знайшов роботу на залізниці. Працював шляховиком, підручним слюсаря, а через рік, коли йому виповнилося 14 років, його поставили на дость відповідальну посаду супроводжувача вантажів на дільниці Вапнярка-Одеса, де він пропрацював до квітня 1923 року ,- аж до свого переїзду до Новоросійська.
« 1921 р. Ваня Черняховський був накращим організатором нашого комсомольського осередку. Коли хтось із старших хлопців висловлюва припущення , що, якщо прийдуть петрлюрівці, довідаються , що ми – комсомольці, так всіх переб’ють, чотирнадцятирічний Ясик на це відповідав: « Не переб ’ють, візьмемо обрізи, підемо до лісу і самі петлюрівців переб’ ємо». Він говорив зажди так переконливо, впевнено і сміливо, що навіть нерішучі хлопці потім ставали дуже хорошими комсомольцями...» - згадував його друг та однокласник А.С.Дуб.
Весною 1922 року Іван Черняховський екстерном здав екзамени за курс неповної середньої школи. Того ж року його було обрано секретарем Вербівської комсомольської орагнізації , до якої входило 12 комсомольців. Хлопець став олним із перших комсомольців Подільської губернії та нашої Томашпільщини. До повітового комсомольського осередку з центром у Томашполі увійшли його брат Михайло, майбутній офіцер –кавалерист , Федір Олійник ( майбутній гвардії генерал –майор, член Військової ради 38-ї армії), Ісаак Зальцман ( майбутній танковий нарком) Петро Бабій , ветеран трьох воєн, майбутній червоний командир і герой-танкіст Іван Спориш, Євгенія Слюсар та інші.
Усі хлопці на початку 20-х пішли до Червоної армії. Петро Бабій разом з Іваном Конєвим ( Герой Радянського Союзу, командир-десантник, гвардії генерал-майор) командували взводами в полку Маршала Радянського Союзу І.С. Конєва. А Івана Даниловича Черняховськогочекала велика слава і немеркнуючий подвиг , про які йдеться у його біографії.
Іван Бабій
З газети «Томашпільський вісник» від 30 червня 2017