За всіх часів учитель опікувався не тільки проблемою набування знань учнями , але і їхнім моральним станом та культурою поведінки. У зв’язку з цим важливою роботою є робота педагогів з тими учнями, поведінка яких не відповідає вимогам дисципліни та нормам моралі.
Девіантна поведінка — це поведінка з відхиленнями. Психологи розглядають девіантність як поведінку, що перебуває на межі правової та деліквентної (кримінальної, що має ознаки злочину). Дітей, яким притаманні відхилення поведінкових реакцій, називають по-різному: недисципліновані, педагогічно або соціально занедбані, важкі діти, важковиховувані, схильні до правопорушень, девіантні підлітки тощо. Ці терміни найчастіше використовують як синоніми.
Наукові дослідження і практика роботи в школі свідчать про те, що саме ці діти не мають мотивації до навчання. Вони «заважають » однокласникам та вчителям під час уроків. Саме із цього континенту виростають неповнолітні правопорушники й дорослі злочинці.
Поведінка будь-якого школяра нерозривно пов’язана з характером стосунків, що склалися у нього з оточуючими. Найближчими соціальним оточенням – мікросередовищем.
Моральна деформація особистості учня та відхилення в його поведінці є наслідком існуючих дефектів у системі його взаємозв’язків і відносин з мікросередовищем. Одним із таких мікросередовищ є родина учня . його батьки. Саме вони закладають основи для розвитку особистості дитини.
Сім'я — основний інститут виховання дітей. Зразки поведінки діти переймають від своїх батьків, але ж батьки визначають і норми оцінювання поведінки. Зрозуміло, чому діти часто живуть у «королівстві кривих дзеркал», яке пронизане подвійною, а то й потрійною мораллю. Діти часто грають ролі своїх батьків, тому дуже важливо запобігти закріпленню дезадаптивних форм поведінки дитини шляхом корекційної та консультативної роботи не тільки з дітьми, а й з батьками.
Форми просвітницької, профілактичної, корекційної роботи з батьками учнів різноманітні: лекції, рольові ігри, тренінги, практикуми, міні-тести. Тренінги батьківської ефективності, на яких батькам випадає нагода дізнатись про складові батьківської любові, першооснови сімейного виховання, де вони мають змогу розв'язувати психологічні завдання з метою уникнення сімейних конфліктів та засвоїти алгоритми адекватних поведінкових реакцій на вчинки дітей, поліпшують атмосферу сімейного спілкування.
Найважливіше, чого може досягти вчитель у роботі з батьками, — розуміння й усвідомлення ними власних недоліків і зацікавленості в їх подоланні. Індивідуальна консультаційна та корекційна робота з батьками девіантних підлітків передбачає коректно, без втручання в сімейні справи, долати батьківську імпульсивність та інші вади для поліпшення міжособистісних стосунків у сім'ї, запобігання делінквентній поведінці дітей.