26 вересня 1936 р. НКВС СРСР очолив Микола Єжов. Саме з його іменем пов’язують хвилю «великого терору», ініційовану Й. Сталіном. Фактично М. Єжов прийшов до НКВС з готовим планом репресивних дій, насамперед проти діячів-опозиціонерів Сталіна. За часів «єжовщини» партійно-чекістському тандему вдалося поєднати в обвинуваченні правих ухильників з «троцькістсько-зинов’євським блоком».
23–30 січня 1937 р. у Москві відбувся судовий процес у справі «паралельного антирадянського троцькістського центру» (Г. П’ятаков, С. Сокольников, К. Радек, Л. Серебряков, Я. Лівшиць, М. Муралов, Я. Дробніс, М. Богуславський та ін.). 2–13 березня 1938 р. відбувся процес «правотроцькістського блоку» у Москві (М. Бухарін, О. Риков, Х. Раковський, Г. Гринько та ін.).
М. Єжов розпочав масштабну «чистку» партійних, військових і чекістських кадрів. Було суттєво розширено систему ГУЛАГу, в якій опинялися мільйони засуджених політичних в’язнів. Тільки навесні 1937 р. внаслідок різних операцій НКВС у радянських таборах опинилося 700-800 тис. осіб. Наказом від 21 жовтня 1937 р. усі виправно-трудові таборибули підпорядковані безпосередньо ГУЛАГу НКВС.
Які масштаби репресій 1938-1938 років?
За наявною статистикою засуджено в 1937-1938 рр.. 1344923 людини, з них засуджено до вищої міри покарання 681 692 людини або 50,69%. Кожен другий із засуджених за політичними мотивами у 1937-1938 рр.. був розстріляний. За іншими відомостями в 1937-1938 рр.. було арештовано понад 1, 7 млн. чоловік, страчено понад 700 тисяч. У роки «Великого терору» різко збільшилося «населення» таборів, колоній та в'язниць. У 1937 році кількість ув'язнених збільшилась на 685 201 чоловік. 1 січня 1939 тільки по ВТТ, ІТК і в'язницях налічувалося 2022976 ув'язнених
Постанови Політбюро ЦК ВКП (б) і накази НКВС у 1937-1938 роках, породили в суспільстві атмосферу страху, безвиході, подвійної моралі, доносів, шпигуноманії. Усюди йшов пошук «ворогів народу», «шпигунів». «Планові завдання» цифри на арешт «зрадників батьківщини», що затверджувалися в центрі, служили для місцевих органів НКВС керівництвом до дії. В органах НКВС йшло своєрідне «соцзмагання» за найбільшу викриття «ворогів народу». «Контрольні» цифри на арешти були перевиконані багаторазово.
2 липня 1937 директива ЦК ВКП (б), підписана І. В. Сталіним і В.М. Молотовим, про розгортання масових репресій проти ворогів народу була спрямована на місця.
Під час терору 1937—1938 pp. Україна знову зазнала дошкульніших ударів, ніж інші республіки. А.Авторханов, аналізуючи в книзі «Империя Кремля» національний склад жертв «великого терору» 1930-х років, зазначає: «Саме серед української... інтелігенції жертв терору було в декілька разів більше, ніж у центральних областях Росії».
Не оминули репресії і наше село.
Ось наші вербівчани:
БОДНАР ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ – 1898- 1937
БУРЛАЧУК ЯКІВ ПАВЛОВИЧ – 1903 -1937
ГОНЧАРУК СТЕПАН ЙОСИПОВИЧ – 1884-1938
КОПЕРСАК ФЕДОТ ДМИТРОВИЧ – 1899 -1937
ПАЛАМАРЧУК СТЕПАН ІЛЛАРІОНОВИЧ – 1884 -1937
РЕБРИНА ІВАН МАРКОВИЧ – 1894 -1938
РЕБРИНА ЯКІВ СЕМЕНОВИЧ - 1899 -1937
Обов'язок пам'яті зобов'язує пам"ятати їх, інакше ми ще довго житимемо в тому далекому радянському минулому. Адже, сьогоднішня суспільно-політична ситуація в Україні зобов’язує весь наш український народ консолідуватись та виховати молоде покоління українців на кращих засадах історичної пам'яті відданих захисників своєї землі – неньки України.